?Поранені птахи досі літають
?Поранені птахи досі літають.
Крила у спазмах кричать «доволі».
Першими чужі помирають.
?Наші залишаються жити.
А болю? Болю не знають.
Ніхто не знайомив.
Десь на сусідніх небесних дорогах
під звуки грому
сниться їм море …
Море, як ліки. Неба відбиток.
Падати буде м'якіше.
Ми убиваєм птахів мимоволі:
хмарами диму,
бодай літаками.
Нашу концепцію
вивчають в школі,
щоб діти не ходили тими ж шляхами.
Тільки зав'язані очі та руки.
Сліпнем - ще рано - параліч.
Ми убиваєм птахів мимоволі.
А вони падають й плачуть.
Десь загубилися ми на дні моря.
Птахів приймаєм в обійми.
Стуку сердець вже не чутно,
доволі нажилися ми на цім світі.
Разом поранені, разом убиті.
Хто-зна, чи було б інакше.
Очі заплющуєм і чуєм стогін,
як небо жалібно плаче.
Крила у спазмах кричать «доволі».
Першими чужі помирають.
?Наші залишаються жити.
А болю? Болю не знають.
Ніхто не знайомив.
Десь на сусідніх небесних дорогах
під звуки грому
сниться їм море …
Море, як ліки. Неба відбиток.
Падати буде м'якіше.
Ми убиваєм птахів мимоволі:
хмарами диму,
бодай літаками.
Нашу концепцію
вивчають в школі,
щоб діти не ходили тими ж шляхами.
Тільки зав'язані очі та руки.
Сліпнем - ще рано - параліч.
Ми убиваєм птахів мимоволі.
А вони падають й плачуть.
Десь загубилися ми на дні моря.
Птахів приймаєм в обійми.
Стуку сердець вже не чутно,
доволі нажилися ми на цім світі.
Разом поранені, разом убиті.
Хто-зна, чи було б інакше.
Очі заплющуєм і чуєм стогін,
як небо жалібно плаче.
0 коментарів