Нірвана

Непритомною стала нірвана,
шепетливо-дрімучою — тиша.
У погоні за щастям містами
перекидую поспіхом душу.

Повороти гачками у серце,
може, крикнути, хай схаменуться?
Мене вистачить тільки на себе
і на тих, що нестримно сміються.

Бігти похапцем — (ноги безроссі!)
Кілометрами — (як павутиння!)
І туманами на хмарочосі
заховатись. (А все ще дитина!)

Без повернень. Ніким і нікуди.
Без образ на надію й бажання.
В невагомості. Бути й не бути.
Непритомною стала нірвана...